Вогнище, гаївки та перші навички таборування — 18 квітня у Південноукраїнську пройшов захід до річниці створення Пласту, який об’єднав дітей і дорослих в активностях та живому спілкуванні.

Пласт – національна скаутська організація України. Її створили Олександр Тисовський, Петро Франко (син Івана Франка) та Іван Чмола. Пластуни використовують багато термінів та слів, які можуть здатись незвичними при першому знайомстві з Пластом. Такі особливості мови створюють відчуття спільноти з власними традиціями та «кодами», зрозумілими тим, хто долучається до організації. Наприклад, зустрічі та збори у Пласті називають «сходинами».

Тож суботні сходини у Південноукраїнську об’єднали новаків (пластунів віком 6-11 років) та дорослих учасників осередку. Усі зібралися о дев’ятій ранку неподалік річки Південний Буг.

Після урочистого відкриття зборів пластуни поділилися на дві групи та підготували простір навколо. Діти разом із дорослими збирали у сміттєві пакети пластикові пляшки, обгортки від цукерок та інші побутові відходи.

Відкриття сходин

Інша група розводила багаття, яке додало атмосфери справжнього таборування. Діти вчилися користуватися кресалом – спеціальним інструментом для висікання іскор і розпалювання багаття. Потім групи помінялися – таким чином у всіх була можливість долучитися і до прибирання, і до розпалювання вогнища.

Прибирання та розпалювання вогнища

Поки горів вогонь, пластуни зібралися на галявині перепочити. Виховники нагадали їм про те, як проходили перші зустрічі Пласту. У Радянському Союзі організацію вважали «націоналістичною», тож вільно відвідувати збори не можна було. Провели паралель з сьогоденням: на окупованих територіях Пласт теж заборонений. Хвилиною мовчання вшанували членів організації, які загинули, захищаючи Україну. Присутні згадали їхні імена.

А потім на радість дітям виховники провели майстерку (майстер-клас). Під час неї менша група дітей створювала «пластову лілейку» – символ організації у формі квітки. Старші учасники, під наглядом дорослих, зробили собі похідні палиці та дізналися, як їх можна використовувати під час мандрівок.

Майстерка

Після стількох активностей усі зголодніли, тож зібралися на галявині для перекусу. Виховники розігріли на вугіллі вогнища загорнуті у фольгу бутерброди та налили з термосів гарячого чаю усім охочим. Після перекусу пластуни смажили на вогні маршмеллоу – смачний атрибут зустрічей на природі.

Чаювання, посиденьки біля вогню та закриття заходу

Цікавою частиною сходин стали гаївки – традиційні українські весняні пісні, які допомагають відчути зв’язок із народними традиціями та культурним корінням. Усі співали «Подоляночку» та «Ми кривого танцю йдемо» і танцювали на галявині.

Під час заходу також відбулася посвята в «ПластПрияти» – так називають людей, які підтримують організацію та допомагають її розвитку. На завершення учасники отримали відзначки – пам’ятні знаки з нагоди річниці створення Пласту.

– Неймовірні враження від мандрівки з пластунами – така легкість і гармонія з природою. Для мене – це особливі, сильні люди. Донька прийшла до Пласту восени 2025 року, і відтоді він став невід’ємною частиною нашої родини, – поділилася мама однієї з учасниць – Ілона.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися