Цікава мистецька акція, присвячена Шевченківським дням, була організована міським історичним музеєм. Її підсумки знайшли відображення у роботах місцевих художниць поряд із картинами Кобзаря. У музейному просторі цього вечора разом із рядками віршів Тараса Григоровича звучали емоційні коментарі мисткинь — авторок портретів та їхніх моделей.

Захід розпочався з театралізованої постановки Оксани Лісовець з Первомайська, яка декламувала уривок з поеми Тараса Шевченка «Наймичка».
Оксана Лісовець, керівниця гуртка "Будьмо разом" завітала до музею з Первомайська
Серед постійної експозиції у п’ятницю, 13 березня, знайшлося місце і для виставки картин, і для експонатів, присвячених Т. Г. Шевченкові, і для численних гостей.
Цьому заходу передували чотири творчі зустрічі у стінах музею у 2025 році та на початку 2026 року. Місцевих художниць запрошували для написання портретів наших сучасників з натури. Такий досвід, мабуть, є унікальним. Усі моделі позували в історичних національних костюмах.

Перший раз творча майстерня відкрилася на День незалежності. Малювали українську жінку-берегиню, жінку-матір.
Друга зустріч у жовтні була присвячена козацькій тематиці, історичній пам’яті та силі коріння.
Утретє мистецька майстерня відкрилася в музеї для написання портрета молодої дівчини — чистої та ніжної.
А у лютому цього року перед майстринями позувала закохана пара: український воїн, який побував у ворожому полоні, та його дівчина.
Про перебіг цієї мистецької акції нагадала присутнім ведуча заходу — наукова співробітниця музею Світлана Корчомна.
Світлана Корчомна - наукова співробітниця та ведуча заходу
Результати творчості та натхнення художниць представлені на виставці, приуроченій Шевченківським дням. Серед авторок — Ірина Ачкасова, завідувачка художнього відділу школи мистецтв, талановита художниця, яка працює у жанрах живопису та декоративно-прикладного мистецтва.
Ірина Ачкасова та її картини
Наталія Токар — викладачка художнього відділу школи мистецтв. Працює у жанрах пейзажу, портрета, натюрморту, майстерно передаючи на полотні тонкі емоції, настрій і національний колорит.
Вікторія Ковальова — художниця, ілюстраторка, декораторка, володарка Гран-прі на всеукраїнських конкурсах у номінації «живопис».
Вікторія Ковальова, Тетяна Войнич, Ірина Ачкасова та Наталія Токар на вернісажі
Тетяна Войнич викладала у школі мистецтв, а нині працює на атомній станції, що не заважає їй творити у жанрі авторського декоративного етнопортретного живопису.
Художниця Тетяна Войнич шанує народні традиції
Олександра Демакова — наймолодша з мисткинь, які брали участь у цьому проєкті. Викладачка школи мистецтв. Працює у жанрі сучасного реалістичного живопису. На жаль, особисто вона не змогла прийти через хворобу, проте була присутня через свої роботи.
Виставка портретів, загальний план
З іншими художницями гості заходу могли не тільки поспілкуватися, але й узяти автограф та зробити селфі на тлі картин.
Про народження задуму та його втілення в життя дуже емоційно розповідала директорка музею Зореслава Клименко.
Зореслава Клименко та художниці - команда однодумців
— Деякі дівчата писали портрети вперше. Уперше в музеї була така задумка: портрети створювалися просто в його стінах. Я такого ніде ще не бачила, — зазначила пані Зореслава.
Своїми враженнями поділилися й живі моделі, які позували перед художницями. Усі вони дуже вдячні за надану унікальну можливість. Пані Людмила, яка позувала в образі берегині та мольфарки, зізналася, що їй було навіть страшно. Пан Геннадій — козак, учасник двох революцій на Майдані та воїн АТО — поділився відчуттям, як незвично йому дивитися на себе на картинах. А ще він читав напам’ять вірші Шевченка та сучасних авторів.
Людмила, Микита та Геннадій
— Я пригадую свої воєнні роки і пригадую, як зі мною поїхав на війну Кобзар. Коли сумно на душі, коли щось не вдається, коли хочеться підняти хлопцям настрій, то я і для себе, і для хлопців читав «Кобзар», — розповів Геннадій Культа.
Микита та Карина зазначили, що для них це був цікавий досвід. Кожна картина їм сподобалася своєю самобутністю. У кожній з робіт відчувається щось особливе, наголосила закохана пара.
Микита і Карина разом із портретами
Присутнім показали відеосюжет про те, як художниці та їхні моделі спільно працювали над мистецьким проєктом, результатом якого стала ця виставка портретів.

Випускниця школи мистецтв Лідія Сачко виконала народну пісню «Ой, у вишневому саду» в сучасній обробці, об’єднавши минуле та наш час. Так само, як і на портретах, поєдналися історичні образи та реальні наші земляки з різними долями. Але усі вони — носії української культури.

- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Південноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram та TikTok.
