Зима знову принесла Південноукраїнську чорну звістку. Війна забрала нашого земляка Володимира Костюкевича. Громада попрощалася з ним 19 січня у скорботі та гідності.

Автор: Наталя Кравець

Володимир Анатолійович Костюкевич народився 18 лютого 1988 року у Південноукраїнську. Був наймолодшою дитиною у сім’ї. Мама самотужки виховала двох доньок і сина. Володимир був її опорою і втіхою. Рідні його згадують, як веселу та життєрадісну людину.

Матір Володимира прийняла прапор, яким була вкрита домовина.Матір Володимира прийняла прапор, яким була вкрита домовина.Автор: Наталя Кравець

Навчався Володимир Костюкевич у Південноукраїнському професійному ліцеї на тесляра. Працював на будівництвах у різних містах України. Мріяв одружитися, створити родину.

До війська Володимир був мобілізований 18 жовтня 2025 року. Служив стрільцем у третьому піхотному батальйоні військової частини А 4862. Виконуючи військовий обов'язок поблизу населеного пункту Різниківка Бахмутського району Донецької області, солдат Володимир Костюкевич загинув. Це сталося 10 січня 2026 року.

Морозного понеділка 19 січня мешканці громади зібралися на площі середмістя, щоб віддати останню шану Герою. Зі словами співчуття з приводу болючої втрати до родини і близьких загиблого звернулися Марія Дроздова – заступниця міського голови та майор Андрій Чорний – начальник відділення ЦВС першого відділу Вознесенського районного ТЦК та СП.

Присутні схилили голови у скорботі, поклали квіти до домовини з тілом захисника та на колінах провели його в останню путь.

Траурна процесія проїхала містом під голосовий супровід. Перехожі зупинялися, вшановуючи пам'ять Володимира Костюкевича. Тіло загиблого знайшло спокій серед побратимів на Алеї Слави міського кладовища.

Вічна пам'ять Герою! Щирі співчуття рідним та близьким!

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися