У Південноукраїнську на Алеї Пам’яті Меморіального комплексу Захисників України 25 травня зібралися містяни, щоб вшанувати загиблих героїв, що відстоювали суверенітет та незалежність нашої держави.
На Меморіалі біля портретів загиблих воїнів-земляків зібралися небайдужі південноукраїнці та представники місцевої влади. У багатьох в руках були букети квітів.
Рідні військовополонених та зниклих безвісті прийшли на площу організовано, у колонні з плакатами та прапорами.
Настоятель храму Всіх святих українського народу (УГКЦ) отець Ігор відслужив панахиду за героями України, що знаходяться на небесах. Разом із присутніми він також помолився за повернення додому безвісті зниклих і полонених військовослужбовців, за Перемогу та мир в Україні.
Після молебну кожен мав змогу виявити повагу до загиблих, підійти до їхніх портретів, заглянути їм в очі, покласти квіти. Через Алею пам’яті люди рухалися до меморіального знаку «Незламні духом», де відбулася церемонія вшанування.
Родичі загиблих, військовополонених та зниклих безвісті з Меморіального комплексу попрямували до церкви Спасіння (ЕХБ). Біля храму їх тепло зустрів пастор Валентин.
Всередині простір був заповнений парафіянами. Разом із пастором Валентином та рідними зниклих безвісті воїнів і тих, хто знаходиться зараз у російському полоні, вони молилися за їхнє повернення та здоров’я.
Молилися за героїв, які загинули на війні, за стійкість їх близьких. За поранених, що знаходяться на реабілітації. Звучали слова підтримки та поваги, побажання не втрачати надії, боротися, вірити, чекати.
Більшість родичів полонених та зниклих безвісті бували тут раніше, але були й ті, хто завітав до церкви вперше. Вони ділилися з присутніми своїм горем зі сльозами на очах. У відповідь відчували співчуття та турботу.
Пастор Валентин зазначив, як важливо людям підтримувати одне одного: коли радість – разом радіти, коли горе – розділити та плакати разом. Він нагадав, як треба реагувати, побачивши акцію: звернути увагу, підійти, обняти, підтримати. Це важливо – не бути байдужими.
Замість ладану у молельному залі пахло свіжоспеченим хлібом. Кожен представник родини загиблого, військовополоненого або зниклого безвісті отримав по свіжому, запашному буханцю білого хлібу.
Прозвучала спільна молитва вдячності, зокрема й захисникам нашого міста. Завдяки їм у березні 2022 року ворог не зміг прорватися до Південноукраїнська та АЕС, інакше нас чекала би доля Енергодара.
Спілкування з пастором продовжилося на майданчику релаксу понад Бугом. Пан Валентин запросив усіх на Трійцю та оголосив, що крім богослужіння буде відкриття пам’ятного знаку на честь полонених та зниклих безвісті, навіть показав ескіз поєкту та порадився щодо відтінку його кольору. Зараз пам’ятний знак на стадії виготовлення, його спорудження фінансується за кошти української діаспори.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Південноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram та TikTok.
