Нещодавно ухвалений Верховною Радою законопроєкт № 9665, який уже отримав народну назву «закон про штрафи за дрова», мав на меті посилити покарання за незаконну вирубку дерев. Проте документ спричинив хвилю обурення серед населення, особливо мешканців сіл, які побоюються, що можуть опинитися в числі правопорушників, якщо закон набуде чинності. Що кажуть автори і критики законопроєкту, і яка доля чекає на документ – зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Що передбачає новий закон?

Законопроєкт, ухвалений у жовтні, вносить зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Його автори стверджують, що закон спрямований на боротьбу з нелегальними вирубками та незаконними пилорамами, які використовують крадену деревину. Згідно з новим законопроєктом, штрафи за незаконний обіг деревини зростуть із 17-25,5 тисяч гривень до 34-85 тисяч. За шкоду деревам у парках чи заповідниках штраф може сягнути 85-170 тисяч гривень, а покарання включатиме обмеження волі на строк від трьох до п'яти років.

Суспільний резонанс

Обурення населення викликала одна зі статей, що може стосуватися українців, які зберігають дрова для опалення. Журналісти «BBC-Україна» відзначили, що в тексті закону відсутнє чітке визначення «дрова». Замість цього використовують термін «деревина», під який підпадають не лише дерева, а й чагарники, дрова та інші деревні матеріали. Адвокат Олексій Кінебас у коментарі для «New Voice» зазначив, що це може стосуватися і чагарників, які часто використовуються для опалення в сільських домогосподарствах.

Аргументи «за» і «проти»

Депутат Максим Павлюк, один із співавторів законопроєкту, запевняє, що закон не зачепить населення, яке використовує дрова для обігріву. За його словами, відповідальність настає лише за зберігання дров на суму понад 30 тисяч гривень — це об’єм, необхідний для опалення середнього будинку на зиму.

Втім, багато українців критично ставляться до цієї ініціативи. Сільська голова Тупичівської громади Лариса Шовкова зазначила, що 30 тисяч гривень — це всього три причепи дров, що дійсно є мінімальним запасом для зими.

Яка доля законопроєкту?

Законопроєкт був переданий на підпис президенту України. Однак, згідно з останніми повідомленнями, глава держави не підписуватиме його. Радник президента Дмитро Литвин не розкрив причин, але наголосив, що час на ветування вже минув.

Отже, доля законопроєкту залишається невизначеною, а українці зберігають настороженість щодо можливих змін у законодавстві, що можуть вплинути на їхні повсякденні потреби в опаленні житла.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися