Черговою тяжкою втратою для Южноукраїнської громади стала загибель захисника-земляка Олександра Романченка. Молодий, завжди привітний, - таким Олександр залишиться у пам’яті рідних, друзів і товаришів, усіх, хто його знав. Назавжди йому залишиться 33 роки. Сьогодні, 9 вересня 2024 р., відбувся чин прощання із оборонцем Батьківщини та його поховання.
Олександр народився і виріс в Южноукраїнську. Навчався в загальноосвітній школі № 4, а згодом у Київському політехнічному інституті, де здобув спеціальність метролога. Він мав хист до малювання, тому працював дизайнером у приватній київській фірмі.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр вирішив стати на захист Батьківщини й пішов до військкомату, щоб вступити до лав Збройних сил України. Але до війська його взяли не відразу.
Під час перепідготовки в Полтавському військовому інституті зв’язку, 3 вересня 2024 року російський ракетний обстріл забрав його життя. Олександр Романченко, лінійний наглядач взводу зв’язку роти зв’язку військової частини А4788 загинув, виконуючи свій обов’язок перед країною.
Без єдиного сина залишилася мати.
Зі словами співчуття до рідних та близьких звернулися заступниця міського голови Марія Дроздова, головний сержант роти охорони першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Мєдвєдєв і волонтерка громадської організації «Зв’язок для фронту» Ольга Кучерява.
Ольга Кучерява
– Сашко завжди був добрим, щирим. Завжди намагався допомогти, захистити, вберегти. Поки його не брали в збройні сили, ходив він декілька разів до військомату, волонтерив. Робив це з таким ентузіазмом, що запалював і поєднував волонтерською роботою й інших. Завдяки йому, безперечно, врятоване не одне життя. Він був надзвичайною людиною, і я пишаюся тим, що він був моїм другом. Знаючи Сашка, йому би не хотілося, щоб ми дуже сумували. Тому давайте будемо всі, як він: добрими, щирими, відкритими, допомагати один одному. Я сподіваюся, що настане день, і ми з ним ще зустрінемося, а поки – Герої не вмирають! Він завжди житиме у наших серцях, – промовила Ольга Кучерява.
На траурній церемонії поряд із родиною загиблого стояли товариші Олександра з численними грамотами та подяками від військової частини, де він служив, і від тих, кому допомагав під час волонтерства.
Присутні не стримували сліз, кладучи квіти до труни й стаючи на коліна в пошані до загиблого.
Після прощання з усіма військовими почестями, траурна церемонія продовжилася у храмі Христа Спасителя, де відбулося заупокійне богослужіння за українським воїном. Олександра Романченка поховали на Алеї Слави міського кладовища, де він знайшов вічний спокій серед інших захисників Батьківщини.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
