Мітинг-реквієм, присвячений Дню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави відбувся 29 серпня в Южноукраїнську. На меморіальній площі біля Алеї Слави зібралися родичі загиблих воїнів, представники влади, військовослужбовці, волонтери, громадські діячі, представники трудових колективів та організацій, а також небайдужі мешканці міста. Майже у кожного із присутніх на грудях був соняшник – символ мужності наших захисників.
29 серпня 2014 року сотні українських воїнів у соняшникових полях під Іловайськом поклали свої життя на вівтар свободи та незалежності України. 366 воїнів ЗСУ полягли там, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 – опинилися в полоні. Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. У цей день ми згадуємо не лише тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а й десятки тисяч полеглих захисників і захисниць України в сучасній російсько-українській війні від 2014 року.
Мітинг розпочався із загальнонаціональної хвилини мовчання на вшанування пам’яті усіх військових та цивільних, які загинули за Україну.
Перед присутніми виступили міський голова Валерій Онуфрієнко та т.в.о. заступника генерального директора Південноукраїнської АЕС Віктор Саворона.
Валерій Онуфрієнко та Віктор Саворона
На знак шани та вдячності присутні поклали квіти до портретів загиблих воїнів на Алеї Слави та до пам’ятного знаку «Незламні духом».
Щемливий вірш "Соняхи Іловайська", від якого на очах у присутніх з'явилися сльози, прочитала ведуча заходу Ганна Волошина. Ці рядки написані громадською діячкою Іриною Іваськів.
Ганна Волошина - ведуча
Обвуглені, посічені уламками,
В шмаття роздерті, та незламні, хоч і зламані,
Обезголовлені, ущент розчавлені,
Зчорнілі, горем згорблені, оставлені…
Стоять, мов тіні, соняхи знівечені.
Літають поруч душі їх обпечені.
Вони вмирали разом із солдатами
І теж ставали душами крилатими.
А ті поодинокі, що вціліли,
Схилялися над мертвими й тужили.
І більше не дивились в бік світила,
Щоб мертвих їхня тінь від сонця вкрила.
Ось обстріли припинені нарешті…
Крізь куряву ясніють неба решти.
І прошивають тишу онімілу
Рингтони про не вмерлу Україну.
То тут, то там вмикають телефони
Дзвінками рідних ті гучні рингтони.
Живі шукали вбитих і дзвонили,
І щохвилини соняхи тремтіли
Від тих дзвінків, що серпень розривали
І до мурах, до кісточок проймали.
Вивозили КамАЗами убитих…
Насінням сльози капали із квітів…
Давно вже телефони розрядились,
Але і досі у нічному полі
Вчувається, як піснею встелилась
Жага до перемоги та до волі.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram та TikTok.
