Тихе, невелике селище Арбузинка, що на Первомайщині, стало відомим на всю Україну й навіть поза її межами. І все це – завдяки звичайній місцевій родині. Будучи ярими прихильниками їзди на мотоциклі, арбузяни відвідали не один мотозліт і вирішили організувати подібний захід у рідному селищі.
Фестиваль, який заснувала одна родина
Вперше байкери зібралися в Арбузинці ще у 2019 році. І це був справжній фурор для невеликого населеного пункту: понад 100 залізних коней проїхали вуличками Арбузинки й оселилися у наметовому містечку біля Молотовського ставка. Місцеві жителі збігалися, аби подивитися на незвичайних людей у шкіряних куртках та сфотографуватися поруч із цікавим автотранспортом. Це було не просто видовище – це була подія, яка подарувала селищу новий статус.
На початку війни такі збори відмінили. Але з минулого року їх відновили, оскільки організатори твердо вирішили, що життя на паузу ставити не варто. Крім того, серед байкерів багато і військових, і волонтерів, і парамедиків. Це не просто зібрання любителів швидкості, а й підтримка тих, хто не стоїть осторонь у складні для нашої держави часи.
Приємно, коли через всю країну байкери їдуть з українским прапопром
Підтримка влади й місцевих підприємців
Аби організувати триденний з’їзд байкерів, приблизно за місяць до події стартує велика та напружена підготовча робота. Організатор події Олександр Артюх вже давно заручився підтримкою влади та місцевих підприємців і фермерів.
– Наша селищна рада розуміє, що Арбузинка на ці три дні перетворюється на справжню туристичну локацію. Тож усіляко підтримує нас. Надали дошки, з яких я збудував туалети, відремонтував кладку. Виділили потужний генератор, а от пальне для нього забезпечили фермери. Загалом у межах нашої громади вже є чимало прихильників МотоАрбузу, які із задоволенням допомагають, – розповідає Олександр.
Харчування байкерів бере на себе дружина Олександра – Ірина. І її мангал-меню дуже до вподоби мотолюбителям.
– Головне, ми закупили вдосталь м’яса, а якщо є м'ясо – усі будуть ситі, – розповідає Ірина й додає, – У нашому меню є шурпа, юшка, плов та смажена картопля, овочі гриль.
Ірина та Олександр Артюхи - організатори заходу та невтомні ентузіасти
У цієї ініціативної родини навіть діти не стоять осторонь. Вже кілька років старший син Ростик допомагає батькам. Цьогоріч у хлопця важлива і відповідальна місія – приймати донати на Збройні сили України та вести реєстрацію учасників. Нове правило цього року: спочатку донатиш, потім селишся.
Ростислав Артюх - відповідальний за прийом гостей
Атмосфера на березі Молотовського ставка
Весь день 2 серпня чути гуркіт мотоциклів, які з’їжджалися з усіх усюд. Це справжнє байкерське свято. Цікаво було поспілкуватися з кожним відвідувачем. Одеса, Харків, Кривий Ріг, Гайсин, Кременчук, Миколаїв, – в Арбузинку приїхали представники багатьох регіонів. Були тут й байкери з Южноукраїнська.
Брутальні на вигляд люди у житті займаються звичайними справами: вони працівники державних установ, підприємці, медики, педагоги. Були й військові, що перебували у відпустці, волонтери. На три дні всі забули про роботу і віддалися улюбленому хобі.
Тут познайомилася з парою – Борисом і Ларисою. Вони переселенці з Харкова, а нині живуть у Кременчуці. Дивує, як ця невтомна жінка, яка нещодавно відзначила своє 65-річчя, витримує довгі переїзди та стан українських доріг.
Борис та Лариса приїхали з Кременчука (переселенці з Харкова)
– Дорога, ну, дуже погана. Проте ми щасливі, що завітали до вас. Я ніколи раніше не захоплювалася байкерством та доля звела мене з Борисом, і ми тепер подорожуємо всією Україною, – розповідає жінка.
Ця родина демонструє великий приклад незламності та патріотизму. Війна змусила їх покинути рідний Харків, а в Кременчуці, який їх прихистив, подружжя одразу почало волонтерити. Лариса з перших днів плете маскувальні сітки на передову. І це вже стало частиною її життя.
Ще одна сімейна пара привертала увагу своїм незвичайним транспортним засобом, у якому не два, а три колеса. Трицикл – така його назва.
– Ми приїхали з Гайсина і вже не вперше. Нам дуже подобається Арбузинка і атмосфера, що панує довкола, – розповідає подружжя. – Організатори – великі молодці!
Прицикл з Гайсина привертав найбільше уваги місцевих жителів
У тіні дерев розмістилося більше 100 наметів. Досвідчені туристи брали з собою навіть переносні душі. Тут же розмістили сцену, де ведуча проводила традиційні байкерські конкурси: армреслінг, віджимання, перетягування канату та інші силові змагання.
Увесь час велася торгівля, де свою продукцію: холодні напої та смачні закуски пропонували місцеві підприємці.
Шашлик для гостей Арбузинки вже готовий
Наступного дня (і це теж традиція) залізні коні урочистою колоною попрямували до центру селища. Там на них чекав зацікавлений натовп, здебільшого діти. Усі охочі могли покататися на мотоциклах, але теж за донат. Пошуміли знатно, провели конкурси та з'ясували, в кого найгучніший вихлоп і сигнал. Після цього повернулися у наметове містечко, де на байкерів чекала смачна вечеря.
«МотоАрбуз» корисний громаді
Незважаючи на критику, що супроводжує фестиваль, він має набагато глибше значення, ніж може здатися на перший погляд. У часи, коли нація об’єднується для боротьби з агресором, такі заходи слугують не лише можливістю відволіктися, але й важливим механізмом підтримки, зміцнення та об'єднання суспільства.
Центр селища заполонили залізні коні
По-перше, "МотоАрбуз" є яскравим прикладом того, як маленька ініціатива може перерости у потужний засіб популяризації та об’єднання громади. Два ентузіасти з Арбузинки продемонстрували, що з мінімальними ресурсами та великим бажанням можна організувати щось справді захоплююче. Це надихає і демонструє, що навіть у найважчі часи можна знайти сили для реалізації своїх ідей.
По-друге, подібні заходи стимулюють місцеву економіку, дають поштовх для розвитку малого бізнесу. Підприємці отримують нових клієнтів серед гостей, які приїжджають на фестиваль і залишають гроші в місцевих магазинах і кафе. А це приносить додаткові надходження до бюджету громади.
По-третє, важливо відзначити благодійний аспект заходу. Під час "МотоАрбузу" вдалося зібрати понад 40 000 гривень, які передали на підтримку Збройних Сил України. Це ще раз показує, що навіть розваги можуть стати інструментом для допомоги нашій армії у важкий час.
Навіть під час війни є місце для натхнення та єднання, що може зміцнити віру у краще майбутнє, за яке бореться Україна.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram та TikTok.
