Олександра Гліжинська – громадська діячка, коуч та експертка зі стратегічного розвитку громад і організацій. Вона виконавча директорка Інституту "Республіка" та співзасновниця Всеукраїнської ініціативи "Активна Громада".

Олександра поділилася особистим досвідом та пояснила, як кожен може стати активним учасником життя своєї громади, впливати на зміни у рідному місті, а також надає цінні поради щодо підтримки та спілкування з постраждалими від війни.

Що таке ініціатива «Активна Громада»

– Олександро, розкажіть, будь ласка, детальніше про «Активну Громаду». Які цілі ви ставите перед собою?

– «Активна Громада» створена у 2014 році як частина діяльності Інституту "Республіка". Головна мета нашої роботи – залучити громадян до активної участі в розвитку своїх громад і країни в цілому. Це мережеве об'єднання, яке включає представництва в різних регіонах України, зокрема і в Миколаївській області.

Ми працюємо на трьох рівнях активізації. Перший – це допомога громадянам, які хочуть покращити якість життя у своїх мікрорайонах. Це може стосуватися освітлення, доріг, парків чи інших важливих питань. Ми допомагаємо людям на місцях створювати ініціативні групи, розробляти плани дій і взаємодіяти з місцевими органами влади.

Наприклад, завдяки нашій підтримці вдалося захистити парки від забудови, покращити діяльність дитячих садочків і зберегти архітектурну спадщину громади.

– Значить другий і третій рівень активізації виходить за межі громади?

– Десь так. Другий допомагає залучити громадян до формування цільових програм, як от екологічних чи культурних. Тобто вони беруть участь у публічних консультаціях щодо реформ, які впливають на їхнє життя.

Натомість третій рівень – це вже про участь громадян у прийнятті рішень на національному рівні. За посередництвом «Активної Громади» вони можуть впливати на реформи, які приймаються урядом. Адже ми співпрацюємо з міністерствами та Верховною Радою. Наприклад, наша ініціатива брала участь у консультаціях стосовно законодавчих змін у питаннях місцевого самоврядування та реформи політичних партій.

Як звичайні громадяни можуть впливати на рішення влади

– Які конкретні шляхи впливу простих українців на владу можете порадити?

– Перш за все, людям важливо розуміти свої потреби і шукати шляхи для їх задоволення. Якщо, наприклад, не вистачає якісної освіти або медичних послуг, громадяни можуть використовувати різні інструменти участі: від індивідуальних звернень до колективних петицій.

Особливо ефективними є електронні петиції – чим більше людей їх підпише, тим вагоміший вплив вони матимуть на владу.

Інший інструмент – бюджет участі, де мешканці можуть пропонувати ідеї та проекти, які фінансуються з місцевого бюджету.

Також існують громадські слухання та збори, де можна обговорювати важливі питання з місцевими депутатами.

Для вирішення складних питань варто звертатися до нас чи інших громадських організацій, які працюють у вашій громаді. Ми завжди готові надати консультації та допомогу.

Під час овістнього кампусу для журналістів-медіаторівПід час освітнього кампусу для журналістів-медіаторівАвтор: Ганна Волошина

Як психологічно підтримати постраждалих від війни

– Олександро, Ви також є керівницею проєкту «Відновимо себе – відновимо Україну». Розкажіть, будь ласка, чим він займається.

– Один із моїх напрямків у цьому проєкті – це психологічна підтримка постраждалих від війни. Ми працюємо з переселенцями, людьми, які живуть поруч із зоною бойових дій, і сім'ями військових. Наші психологи надають безкоштовні індивідуальні консультації, проводять тренінги та групові заняття.

Наприклад, ми навчаємо людей як працювати зі стресом і тривогою, як розпізнавати та впоратися з посттравматичним стресовим розладом. Ми також пропонуємо арт-терапію та інші методи, які допомагають стабілізувати емоційний стан. Зараз у нас відкривається нова програма у Львівській області, де будемо працювати з різними групами населення.

– Які поради можете дати людям, що втратили близьких через війну?

– Втрата близької людини – це складний процес, який називається горюванням. Людина може переживати цей стан протягом півроку або навіть довше. Важливо звертатися до фахівців, таких як психологи чи психотерапевти, які можуть супроводжувати людину в цей період.

Окрім професійної допомоги, важливо підтримувати себе через здорове оточення, фізичну активність, як от йога чи масаж, й інші приємні заняття. Потрібно визначити, що саме приносить задоволення і робити хоча б одну-дві такі справи після стресових ситуацій. Це може бути прогулянка в парку, спілкування з друзями чи просто чашка теплого чаю.

Дихальні вправи та робота з тілом також дуже корисні для зменшення стресу. Наприклад, повільне дихання може заспокоїти нервову систему, а фізична активність допоможе розслабитися.

Підтримка друзів і родини також має велике значення. Важливо, щоб близькі люди не нав'язували допомогу, а були поруч, були готові вислухати та підтримати.

– І на завершення, що для Вас означає Україна і яким Ви бачите її майбутнє?

– Україна – це країна, яку я надзвичайно люблю. За своє життя я відвідала більш ніж 30 держав, але Україна – це місце, де я хочу жити. Наші люди надзвичайно сміливі та активні. Ми показуємо світові, що можемо захищати своє право на незалежність і будувати свою державу так, як ми цього хочемо. Я вірю в майбутнє України і в те, що ми зможемо відновити та розвинути нашу країну після всіх випробувань, які нам довелося пережити.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися