У мешканців та гостей Южноукраїнської громади є унікальна можливість помилуватися автентичними вишиванками, яким понад сто років. Кожен елемент їхньої вишивки – це унікальний код, який несе інформацію. Експонати можна не лише споглядати, їх можна торкатися. Аби відчути потужну енергетику наших пращурів. У міському історичному музеї розгорнуто експозицію «Історія одягу: від давнини до сьогодення».

Автор: Наталя Кравець

Експозиція приурочена до Міжнародного дня музеїв. У виставкові залі облаштований куточок української культури. Вишиваний одяг, рушники, гобелени, домоткані килими, старовинна гуцульська скриня, подушки, прикраси – все між собою вдало поєднано та сплітається в один ансамбль.

Загалом виставлено 25 вишиванок: частина з музейного фонду, а деякі принесли южноукраїнці. Перлиною виставки є стародавні вишиванки з Київщини та Полтавщини. Так, Павло Алєксєєнко надав декілька вишитих чоловічих та жіночих сорочок часів XIX століття, які належали його родині, що жила тоді в Київській області. Цікаво, що цей одяг вишивав його дід.

Зореслава Клименко розповідає.Зореслава Клименко розповідає.Автор: Наталя Кравець

– Під час облаштування експозиції, ми робили акцент на сімейних цінностях. Ви можете побачити реконструкцію українських родин: в центрі голова родини – старший чоловік, а поруч – його дружина, діти. Жіночі вишиванки поряд з чоловічими, – зазначає Зореслава Клименко.

Весільна сорочка з орнаментом, який використовували на Сумщині, належала Матроні Спориш. Вона випадково потрапила до рук южноукраїнки. Жінка любить виготовляти оригінальні речі, і хтось із знайомих приніс цю вишиванку, аби вона взяла з неї потрібні частини для свого виробу. Та рука не піднялася порізати унікальну річ. Натомість вона принесла сорочку до музею, щоб нею помилувалися й інші.

Автор: Наталя Кравець

Ще одна унікальна річ, якою дуже пишаються в музеї, – жіноча сорочка, розшита білим по білому. Така техніка використовується рідко, а вироби коштують дорого. Експонат перебуває в музейному фонді.

Наталя Маєвська, режисерка палацу культури «Енергетик», принесла для виставки дівочу сорочку неймовірної краси. Колись вона належала жінці з Полтавщини, яка народилася в 1893 році. Автентичну річ пані Наталя якось придбала на ярмарку у Львові, розповідає директорка музею Зореслава Клименко.

Автор: Наталя Кравець

Крім старовинного одягу, на виставці є і сучасний. Увагу привертає яскравий костюм, розшитий бісером. Це сценічний одяг Ірини Труханової, яку южноукраїнці знають як ведучу численних міських заходів.

На виставці також можна помилуватися гобеленами, які зробила южноукраїнка Тамара Чебаненко. У музейний фонд їх передав син майстрині – Георгій Балакан після смерті матері. На одному килимі зображений місцевий краєвид: скелі, на яких розкинулися сільські будиночки, звивистий Південний Буг з порогами. Другий гобелен символізує родину Балакан.

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Експозиція містить ще один цікавий експонат, що не вписується в тематику виставки, але не менш цінний. Це весільна сукня Євгенії Лаврентіївни Пустовойт, яка була учасницею бойових дій у Другій світовій війні та пройшла німецькі концтабори. Сукня зшита з шовку та прикрашена ручною вишивкою. У минулому році Євгенія Пустовойт відійшла в інші світи. Частинка її життя тепер зберігається в музеї.

Автор: Наталя Кравець

Виставку планували згорнути 22 травня, однак через великий інтерес до неї вирішили продовжити до середини червня. Зазирніть до музею, не пошкодуєте. Там дійсно особлива атмосфера.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися