Наше медіа продовжує досліджувати простір Южноукраїнської міської територіальної громади. Ми вже провели чимало опитувань на вулицях , а також глибинні, і не тільки, інтерв'ю. Дослідження показали, що одна з найболючіших проблем, яку називають наші респонденти – побутові відходи. З ними щось треба робити крім того, що заривати на полігоні, наголошують люди.
Які підходи у поводженні зі сміттям, що каже законодавство України? Чи варто орієнтуватися на сміттєпереробний завод? Які інноваційні ідеї можна запровадити в нашій невеличкій громаді? З цими питаннями ми звернулися до експертки – правозахисниці та екоактивістки Ольги Мелень-Забрамної, керівниці юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина».
Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» існує з 1994 року. Її діяльність спрямована на трансформацію забрудненого довкілля у сприятливе для життя та здоров'я. Організація ратує за припинення неконтрольованих викидів та скидів небезпечних речовин у навколишнє середовище й усунення інших негативних факторів впливу. МБО «Екологія-Право-Людина» також надає правову допомогу в захисті екологічних прав людини.
Ольга Мелень-Забрамна у 2006 році отримала найпрестижнішу міжнародну премію в сфері охорони довкілля — екологічну премію Ґолдмана.
Полігонів для сміття не має бути
– Пані Ольго, які вимоги чинного законодавства України до влади на місцях та комунальників щодо поводження з побутовими відходами?
– Минулого року набрав чинності Закон України «Про управління відходами», який встановлює європейські підходи до поводження з відходами. Основний обов’язок, як і раніше, лежить на органах місцевого самоврядування – організувати систему поводження з відходами. Вона має базуватися на ієрархії.
У першу чергу передбачається створити Національну систему управління відходами у вигляді національного плану управління відходами. На основі цього будуть створені регіональні плани, потім – місцеві. Наразі розробляється національний план управління відходами. Регіональні плани напоготові з 2019 року, але мусять чекати ще національного і тоді узгоджуються вже з ним.
Системою передбачено, що область має поділитися на кілька кластерів та максимально сформувати інфраструктуру для управління відходами. Що мається на увазі? Це полігон, сортувальна лінія, сміттєперевантажувальна та сортувальна станції, куди вивозяться всі відходи з різних територіальних одиниць.
Дуже важливо розуміти, що кожен населений пункт чи територіальна громада не може мати свого полігону чи свого сміттєзвалища. Зараз вони їх мають, але це зовсім неправильний підхід, полігони не відповідають вимогам законодавства. До 2030 року ми маємо постаратись і ліквідувати їх.
Полігон ТВП в Южноукраїнську.Фото: http://www.yu.mk.ua/news/show/na_chiste_dovkillya_-_ma%D1%94mo_pravo?
– Яка є альтернатива полігонам для побутових відходів?
– Наразі альтернативи полігонам немає, але наше завдання – зменшити кількість відходів, які потрапляють на полігони. Цього можна досягти, якщо максимально відсортувати їх і переробити. Тому обов’язок органів місцевого самоврядування – забезпечити можливість роздільного збору різних категорій сміття, створити умови для збору й сортування: окремо скло, папір, органіку та решту змішаних відходів. Створити умови для людей, щоб вони могли здавати небезпечні відходи: батарейки, акумулятори, відходи електричного й електронного обладнання, ртутні лампи, термометри тощо. Це все не повинно потрапляти на сміттєзвалище. Окремо збирати органіку та відвозити її на компостувальні станції, де природним способом з неї утворюється біогумус.
На полігони також не мають потрапляти наші гаджети тощо. Також слід відсортовувати й будівельне сміття та створювати умови, щоб воно перероблялося, відсортовувалося, а потім повторно використовувалося.
На полігоні твердих побутових відходів у Южноукраїнську іноді стаються пожежі.
Сортування – це вихід
– Як ефективно організувати сортування сміття?
– Для цього громади мають об’єднатися в партнерства та спільно створювати інфраструктуру управління відходами. У стратегії управління відходами, яка була затверджена в 2019 році, йдеться про те, що на території області має бути лише один-два полігони з проміжними сортувальними лініями і сміттєперевантажувальними станціями, щоб мінімізувати затрати.
Якщо відходи будуть відсортованими, то знайдуться підприємці та можливості для переробки відходів. Вже зараз є багато цікавих інноваційних ідей. Є люди, які переробляють майже всі можливі й неможливі види відходів, але поки немає попиту, вони це роблять кустарно. Точніше, у них немає сировини. От коли органи місцевого самоврядування будуть збирати сировину, компанії з переробки купуватимуть її.
Згідно з Законом, територіальним громадам з населенням понад 50 тисяч необхідно створити комунальні сортувальні центри. Щоб люди могли туди завезти старі меблі, вікна, сантехніку тощо. Те, що можна використати повторно – віддавати.
– Дотримуватися вимог законодавства реально?
– Реально, головне, щоб в органах місцевого самоврядування було кому цим займатися. Має бути людина або відділ. Вони навчатимуть населення сортувати та створюватимуть умови для цього. Усі думають: давайте ми краще побудуємо сміттєспалювальний завод. Однак простіше й безпечніше для довкілля просто встановити достатню кількість контейнерів і обслуговувати їх, ніж будувати за мільйони євро сміттєспалювальні заводи. Налагодження інфраструктури вимагає зусиль, людських ресурсів і матеріальних витрат. Якщо люди будуть розуміти, що робиться з їхніми відходами, будуть бачити, тоді й платитимуть за цю систему.
Сортувальні модулі в Южноукраїнську.
Що робити, аби речі не ставали відходами
– Як залучити мешканців громади до зменшення обсягу побутових відходів, щоб вони були зацікавлені в цьому?
– Над цим треба думати органам місцевого самоврядування. Покреативити, написати цільову програму, яка б містила ідеї щодо запобігання утворенню відходів. Ті ж самі комунальні центри. Мешканці мають знати, що туди можна віднести непотрібні речі, а також прийти і взяти щось для себе. Так робиться, наприклад, у Словенії, Польщі та інших країнах. Потрібно створити такі умови, щоб речі не ставали відходами, а слугували людям і надалі. Вибудувати логістичний ланцюжок на рівні територіальної громади. Щоб люди розуміли: це місцевий секонд хенд, де можна щось знайти для себе.
Поставити декілька компостерів для органіки біля багатоповерхівок. У приватних забудовах заохочувати компостувати. Тарифом спонукати людей утворювати менше відходів. Робити диференційований тариф: більше викидаєш – більше платиш, не сортуєш – ще більше платиш, сортуєш – платиш менше. Різні інструменти є, треба хотіти їх знаходити. Є різні пілотні проєкти в Україні. Треба шукати, дивитися і знаходити цікаві ідеї.
Зелені контейнери для збору вживаних речей в Южноукраїнську встановили декілька років тому.
Шукати можливості і кошти, інформувати людей
– Не завжди є фінансові можливості в громадах на впровадження таких проєктів.
– Зараз Україні надається багато міжнародної фінансової допомоги на відновлення. Органи місцевого самоврядування повинні шукати можливості і кошти. Для цього потрібно мати хоча б одну людину в штаті, яка буде займатися пошуком інших джерел фінансування. Подаватися на проєкти, вести їх, а потім звітувати. Це складний процес, але можливостей зараз є дуже багато. Є компанії, наприклад, які ставлять у населених пунктах свої сітки для збору пляшок. Тобто, це все реально, головне, щоб було бажання у влади на місцях.
Які ще мають бути цілі? Максимально охопити збором сміття всі населені пункти. Зазвичай, по селах не хочу їздити сміттєвози, там немає контейнерів. Зробити для МТГ одне місце, куди буде завозитися несортована вторсировина. Відсортувати там, і коли об'єми накопичаться, працювати із заготівельниками. Це також можливості для працевлаштування місцевого населення.
Потрібно також інформувати людей, наприклад, у квитанціях про сміття. Писати: ми зібрали стільки-то вторинної сировини, відправили туди-то, з наших пляшечок зробили лавки. Люди мають розуміти, що сміття може мати цінність, і не тільки в грошах, а й у майбутніх виробах, які потрібні замість того, щоб не використовувати цінні первинні природні ресурси.
Пункти збору скляних пляшок біля автовокзалу в Умані.
Перспектива «обнулити» відходи – не безнадійний варіант
– З чого потрібно починати громаді, яка поставити перед собою мету долучитися в перспективі до проєкту «Нуль відходів»?
– Як на мене, то з інформування населення – для чого нам це потрібно. Починати з готовності працівників органу місцевого самоврядування цим займатися. Можна створити ініціативну групу, громадські та волонтерські організації, які б рухали цей процес. А потім все запрацює. Перспектива тут є велика, тому що в Україні десь за 5 років має запрацювати система розширеної відповідальності виробника. Це коли виробники товарів, пакування яких буде ставати відходами, платитимуть гроші за те, щоб їхні відходи збиралися і належним чином перероблялися.
Такий механізм працює в Європі вже багато років. Це можливість для громад отримати додаткові вливання в свою систему поводження з відходами. Наприклад, органи місцевого самоврядування створюють можливості і збирають пакування, за що отримують кошти. Також ця система має працювати для батарейок, батарей, акумуляторів тощо. Чим більше зберуть, тим більше отримають. Чим краще місцеві громади підготуються до запуску цієї системи, тим легше їм буде потім.
Це стосується й органіки. Я думаю, що фермери охоче б забирали на поля компост. У нас у Львові вже діє перша, напевно, в Україні система збору органічних відходів. Є цілий департамент у міській раді, який займається тільки відходами. Є комунальне підприємство «Чисте місто», що тільки цим і займається. Тобто, система трохи налагоджується, рухається. Міська рада навіть продає переброджену органіку фермерам. У великих містах зробити це трохи складно, а в невеликих населених пунктах заохотити людей досить просто.
У 2024 році в Ірпені, Бучі, Гостомелі, Ворзелі та Коцюбинському має реалізуватися екологічна ініціатива з безкоштовної переробки відходів. Фото: https://www.04597.com.ua/news/3704519/nastupnogo-roku-v-irpeni-ta-buci-startue-programa-z-pererobki-vidhodiv
Витрачати мільйони євро на сміттєпереробні заводи – безглуздо
– Наше медіа провело опитування мешканців на вулицях Южноукраїнська. Цікавилися у людей, що робити з відходами, крім того, що складувати їх на полігоні. Переважна більшість респондентів відповіла, що потрібно побудувати сміттєпереробний завод. Подібні комплекси, на Вашу думку, актуальні нині, чи це вже застаріла технологія? Чи підходить вона для нашої громади?
– Люди звикли думати, що сміттєпереробний комплекс вирішить усі їхні проблеми. Насправді універсального сміттєпереробного комплексу, який би займався всіма видами відходів, не існує. Наразі у Львові будується переробний завод, який складається з кількох модулів. Однак не всі типи відходів можуть бути перероблені на цьому підприємстві. Одного універсального заводу немає, хіба сміттєспалювальний, і то туди не можна кидати небезпечні відходи.
Який би завод ми не захотіли побудувати, все одно потрібно максимально сортувати сміття, щоб вичавити всю вторсировину. Наприклад, у Харкові збирали тетрапак у величезних об'ємах і здавали на підприємство в Україні, яке переробляє цю використану упаковку на папір, зошити та вторинне пакування. Тобто все це треба відсортовувати. Переробний завод не буде тетрапак разом із пластиком переробляти.
– Тобто, невеликій громаді, як наша, немає сенсу витрачати багато мільйонів, аби будувати на своїй території сміттєпереробний завод?
– Витрачати мільйони євро на ці заводи – абсолютно безглузда ідея. Ну, не для України цей варіант. Зараз нам нав'язують таку ідею, але подібні заводи коштують 250-300 мільйонів євро. Хто буде платити за це? Інвестор чи якийсь донор прийде і захоче, щоб ми підняли плату за вивезення сміття, яке буде потрапляти на дорогий сміттєспалювальний завод. У нас платіжки будуть на тисячу гривень, бо сміттєспалювальний завод має бути економічно вигідним. Нам не треба обирати такий шлях, слід рухатися проторованими стежками – максимально сортувати сміття і мінімізувати його кількість.
– Можливо Ви знаєте досвід успішного вирішення проблеми поводження з побутовими відходами у невеликих містах чи громадах України?
– Я знаю, що в Миргороді вже давно був цікавий проєкт зі збору різної вторинної сировини.
– Дуже дякую Вам, пані Ольго! Ви відповіли на всі запитання. Хочете щось ще додати?
– Можете дати контакти нашої організації представникам вашого органу місцевого самоврядування, ми готові проконсультувати. Головне, щоб у них було бажання цим займатися.
На тему сміття в Южноукраїнську
В Южноукраїнську живуть небайдужі та свідомі люди, які прагнуть зробити довкілля чистішим. Вам буде цікаво прочитати про атомника, який з друзями замість прогулянок збирає сміття на березі Південного Бугу.
На нашому сайті також є публікації про те, як не варто вчиняти: "Спіймали южноукраїнця, який викидав сміття на тільки що ліквідованому сміттєзвалищі".
Ми також писали про те, що в Южноукраїнській громаді хочуть підвищити тарифи на вивезення сміття, бо значно зросли витрати.
- Підписуйтесь на наш канал в YouTube
- Читайте нас у Telegram
- Будьте в курсі всіх новин, долучайтеся до спільноти ЮжкаNews.City у Viber
- Читайте актуальні новини від ЮжкаNews.City у Facebook
- Обговорюйте новини та діліться актуальним в нашій групі Сучасний Южноукраїнськ у Facebook.
- Ми також є в Instagram
