Южноукраїнець Юрій Тарба загинув у лютому 2023 року, захищаючи Батьківщину від російського агресора. Він пішов у інший світ, а в цьому залишив спадок, який трепетно бережуть рідні – це його фотознімки та вірші. Людмила Тарба прагне увічнити пам’ять Юрія та відкрити грані його життя і творчості широкому колу земляків. Таке вона мала на меті, організовуючи виставку фоторобіт.

Автор: Наталя Кравець

Експозицію «Грані творчості життя Юрія Тарби» відкрили 24 лютого – через рік після загибелі Героя та у день других роковин повномасштабного ворожого вторгнення. Народу зібралося сила-силенна. Прийшли рідні, друзі, побратими й просто пересічні мешканці громади. Виставкова зала картинної галереї «Гард» не могла вмістити такої кількості людей, тож більша частина в коридорі чекала своєї черги оглянути світлини.

Вдалося розмістити до трьох сотень знімків. Розмаїття тематики вражало. Фотороботи умовно поділили на блоки. Одразу при вході в залу увагу привертали великі портрети дружини Людмили, сина Владислава та доньки Анни.

Автор: Наталя Кравець

Трохи далі – добірка світлин часів військової служби, подій під час Революції Гідності на Майдані. Найбільше око милували фото природи: квіти, птахи, тварини. Зображення настільки деталізовані, що видно краплинки роси на павутинні, волосинки на вусиках метелика.

Юрій захоплювався макрозйомкою й годинами терпляче очікував слушної миті, щоб зробити вдалий кадр. Про це розповів його батько Віталій Тарба спеціально для ЮжкаNews.City.

– Ми разом ходили на полювання, там він і здобув навички маскування. Фотозйомкою Юра почав захоплюватися ще у школі. Перший фотоапарат був мій – «Смена». Потім купили йому інший. Згодом син почав розбиратися в техніці краще й купував професійне обладнання. Якийсь час Юра навіть підробляв, знімаючи сімейні свята, наприклад, весілля. Він також брав участь у фотовиставках, якийсь час був позаштатним фотокором газети «Атомник України», – згадує батько загиблого воїна.

Батьки Юрія Тарби.Батьки Юрія Тарби.Автор: Наталя Кравець

Віталій Тарба також розповів, що його син мав не одне захоплення. Він любив малювати. Освоїв техніку аерографії та залюбки прикрашав авто знайомих. Його повернення з фронту з нетерпінням чекали місцеві автолюбителі.

Дружина Людмила Тарба зазначила, що він також писав вірші. Так зізнавався їй у коханні. В експозиції серед нагород та особистих речей на окремому столику під склом – маленький записник, розгорнутий на сторінці з поезією 1996 року.

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Участь у цій війні – не перший бойовий досвід Юрія Тарби. Коли розпочалися події на сході країни, пішов добровольцем у зону АТО, хоча свого часу патріот не проходив строкову службу через травму.

– Він дуже хотів в армію, але у 18 років не взяли, бо в дитинстві йому попав у праве око камінець. Коли ходили на полювання, Юра навчився цілитися лівим оком. Приловчився. Почалося АТО, і він пройшов медкомісію. Після чотирьох років боїв трохи побув удома. А як почалося повномасштабне вторгнення, одразу повернувся на передову, – розповідає Віталій Тарба.

Віталій Тарба спілкується з побратимом Юрія - Денисом Кравченком.Віталій Тарба спілкується з побратимом Юрія - Денисом Кравченком.Автор: Наталя Кравець

Дуже тепло відгукнувся про Юрія побратим, а нині секретар міської ради Денис Кравченко. Обидва проходили службу в 406 окремій артилерійській бригаді у 2016-2020 роках.

– Ми майже разом прийшли і майже разом звільнилися. Юра був взірцем для нашої артилерійської батареї. Він чітко і на високому рівні виконував поставлені бойові завдання. Тут є світлини, де наша артилерійська батарея, правда, не в повному складі. Як людина, мій побратим був чуйним та добрим чоловіком. А з фотокамерою він ніколи не розставався, – поділився з присутніми на вернісажі Денис Кравченко.

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Зі спогадами виступив ще один побратим Юрія Тарби – Анатолій Каплун, який згадував різні моменти з фронтових буднів. Зокрема про те, як Юрій у польових умовах облаштував «тренажерний зал». Сам займався та інших заохочував.

Автор: Наталя Кравець

Під час заходу-присвяти у залі звучали мелодії у виконанні юної піаністки, грали скрипальки, з дитячих вуст лились патріотичні пісні. Присутні не в силі були стримати сліз, коли одинадцятирічна донька Юрія декламувала вірш Лесі Українки «Contra spem spero!» Слова останнього рядка «Буду жити! Геть думи сумні!» знайшли відгук у серцях відвідувачів. Тему продовжила дружина воїна Людмила Тарба.

Автор: Наталя Кравець

– Він міг годинами спостерігати за життям природи і тим сам наповнювався життям. Це було для нього дуже цінним – енергія, яку він отримував від природи. У кожній фотографії, що ви бачите, є життя. Воно є і продовжує бути, і буде. Цією фотовиставкою я хотіла ще раз згадати його світлу пам’ять. І сказати: потрібно далі жити. Далі жити. І, далі жити… – крізь сльози промовила Людмила Тарба.

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Автор: Наталя Кравець

Юрій Тарба житиме в серцях рідних і близьких.Юрій Тарба житиме в серцях рідних і близьких.Автор: Наталя Кравець

Виставка «Грані творчості життя Юрія Тарби» триватиме до 23 березня в галереї «Гард» ПК «Енергетик».

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися