Як в Южноукраїнську працює відділення реабілітації. Один день із завідувачкою Антоніною Переутою

Завідувачка відділення оздоровчо-реабілітаційних послуг КЗ «Територіальний центр соціального обслуговування населення» Антоніна Переута одягнула свій білий халат і вже готова зустрічати відпочивальників. Саме так тут називають відвідувачів, які приходять на реабілітацію або просто оздоровитися, а це здебільшого люди похилого віку, особи з інвалідністю, а з недавніх пір військовослужбовці та їх родини.

Попереду насичений день. Антоніні Олександрівні потрібно здійснити обхід, провести планувальну нараду з колективом, підготувати особові справи для нових відвідувачів відділення реабілітації, здійснити фінансові розрахунки, заповнити журнали обліку прийому громадян. Паперова робота втомлює, проте без неї обійтися неможливо. А оскільки керівниця за спеціальністю бухгалтер, а за покликанням - соціальний працівник, і те, і інше їй вдається чудово.

Кожен, хто переступає поріг відділення реабілітації приязно вітається з Антоніною Олександрівною, зав’язується чемний діалог зі звичайними злободенними питаннями.

Початок робочого дня. ОбхідАвтор: Лариса Мініна

- Бачу відпочиваючі вас добре знають? - запитую у завідувачки.

- Це тому, що майже всі – наші постійні відвідувачі, кожного року вони приходять за послугами. Я теж знаю всіх по іменах та по батькові, тому в нас такі дружні стосунки. Для мене важливо, щоб у відділенні була така спокійна, близька до домашньої атмосфера, - відповідає вона.

- То у вас так і з колективом?

- Звісно. Нас в колективі не багато, всього семеро. Разом робимо перерву на каву, проводимо час після роботи. Я впевнена у кожному як у професіоналі, вони завжди мене підтримують, а я - їх.

З колективом - на одній хвиліАвтор: Ганна Волошина

Процедури, корисна їжа, пізнавальні заходи

З самого ранку персонал відділення реабілітації вже плідно працює. Перед сніданком треба встигнути зробити масаж, бо після – не можна ще годину.

Масаж - одна з найулюбленіших процедур відпочивальників відділенняАвтор: Лариса Мініна

Хтось поспішає на фізіопроцедури або ароматерапію. Основні ж процедури залишають на день.

Загалом на одну людину пропонується у середньому 40 процедур за один заїзд, що триває 14 днів, але, звісно, вони коригуються та призначаються лікарем згідно з показниками здоров’я.

На коридорі стає шумно. Це відпочивальники збираються на сніданок. Смачну та корисну їжу сюди доставляють з кафе «Молодіжне». Антоніна Олександрівна має пильно контролювати процес доставки, кількість тих, хто харчується і, звісно, якість меню.

Медична сестра відділення Тетяна Білюкіна накриває на стілАвтор: Ганна Волошина

Майже кожного дня, о 10 годині, для відвідувачів проводять різноманітні пізнавальні заходи: заняття з психологом, навчальні лекції на актуальні теми. Також проводяться цікаві пізнавальні екскурсії до історичного музею, картинних галерей, інформаційного центру “Імпульс” тощо.

- Ми ж не вперше бачимося з вами у цьому закладі, - згадую я. - Що за останній рік змінилося чи поповнюється арсенал обладнання?

- Ну, по-перше, ми завершили косметичний ремонт правого крила нашого відділення, за кошти, отримані з надання послуг. Крім того, керівництво міської ради не забуває про нас. Днями отримаємо семимісний автомобіль. Це дуже зручно, адже ті ж самі екскурсії, не всі можуть відвідати через біль у ногах. Тож тепер переміщатись буде простіше. А ще міською радою виділено кошти на придбання реабілітаційного комплексу СР-1, що допомагає відновлювати рухливість кінцівок після травм. Дуже актуально для наших поранених військових.

Антоніна Переута на робочому місціАвтор: Лариса Мініна

Я взагалі хочу відзначити, що Южноукраїнська міська рада завжди нас підтримує. Будь-яка проблема, потреба з якою ми звертаємось - завжди вирішується. Я щиро за це вдячна.

У відділенні реабілітації не тільки лікують, а й дають змогу спілкуватись

Далі ми прогулялися закладом і навіть підгледіли проведення процедур: ультразвук, магнітотерапія, дарсонвалізація, ручний та апаратний масаж. А з початку лютого у закладі функціонує нова послуга - ЛФК (лікувальна фізкультура). Вона стала однією з найулюбленіших у відпочивальників. В кабінеті для ЛФК встановлено тренажери: бігова доріжка, шведська стінка, дошка Євмінова, крокобіг тощо. Невдовзі цей арсенал поповниться новеньким велотренажером, придбаним за рахунок міського бюджету.

Кабінет ЛФК функціонує з 1 лютого, а вже дуже полюбився відпочивальникамАвтор: Лариса Мініна

Отримувачі послуг дуже приязно поспілкувалися зі мною. Цей заклад для відпочиваючих як віддушина, адже вони не тільки відчувають значне полегшення, але й мають змогу комунікувати між собою.

Ось зустріли усміхненого мужчину - Шефа. Саме за прізвиськом він вирішив представитись нам:

- Я тут вже не вперше, - розповідає Шимко Євгеній Федорович (ШЕФ). - Дружина померла від коронавірусу, онуки, правнуки - за кордоном. А я люблю Южноукраїнськ! Тому до них не їду. Тут мені дуже добре і процедури отримую, і спілкуюся.

ШЕФ - щороку проходить у відділені курс реабілітації і дуже задоволений результатомАвтор: Лариса Мініна

Подібні відгуки висловлювали й інші відпочиваючі. І, знаєте, ентузіазму та шаленій енергетиці цих людей можна позаздрити. 72 річний Андрій Прокопович Робул показав нам такі акробатичні вправи, що повторити їх не кожен зможе з молодих. Ну звісно я спитала:

- Ви, мабуть, у минулому спортсмен?

- Чому у минулому? Я й зараз постійно беру участь у спортивних змаганнях. З моменту виходу на пенсію маю багато медалей за призові місця. У відділення реабілітації щороку прихожу коліно підлікувати. Дуже добре почуваюся після процедур.

У розмові з'ясувалося, що пан Андрій - знаний велосипедист. Навіть колись разом з друзями-атомниками на велосипеді здолав відстань від Южноукраїнська до Парижу і назад. Каже, що зараз готується до змагань з гиревого спорту. Побажала йому успіху!

72-річний спортсмен - Андрій Робул демонструє свої навикиАвтор: Лариса Мініна

Саме під час наших розмов з людьми – привезли обід. Запашний супчик, печеня, салат, а ще - випічка, банани, сік та кефір.

- Королівський обід! - не стримуюсь я від коментаря.

- Так, і головне, для відпочивальників безкоштовний. Харчування оплачує міська рада, - наголосила Антоніна Олександрівна.

Смачний та поживний обід чекає відпочивальниківАвтор: Ганна Волошина

Місце, де діляться добром

Після обіду у закладі стає тихо, у відвідувачів після активного насиченого дня наступають години відпочинку.

Коли ще можна почитати улюблену книжку, як не в тиху годину?Автор: Лариса Мініна

Я їм не заважаю, а тихенько, розпитую завідувачку, чи дарують щось на згадку вдячні відвідувачі.

- Звісно дарують, і ми трепетно бережемо всі сувеніри.

І показує:

- Тут у нас вишивка, картини, вироби з бісеру, зроблені умілими ручками наших відвідувачок. Навіть залишилися подарунки від людей, яких уже немає серед живих. Людини не стало, а згадка про неї лишилася.

Антоніна Переута показує сувеніри, які на згадку дарують вдячні відпочивальникиАвтор: Лариса Мініна

Робочий день добігає кінця. Антоніна Олександрівна знімає свій білих халат і збирається додому:

- Хто чекає на вас вдома? - питаю.

- Чоловік і син. Йому 16, а для мене все одно маленький.

- Рідні підтримують вас, адже ця робота багато часу забирає?

- Інколи чоловіка дратує, що я багато часу приділяю роботі, але загалом – постійно допомагає. У закладі чоловічої сили не вистачає, то я його залучаю то довезти щось, то полагодити.

Ось так минув мій день з представником найблагороднішої професії, у місці, де залюбки діляться добром. Признаюся чесно, я звідси вийшла наповнена до країв позитивом, із чітким бажанням зробити щось хороше.