Війна знову принесла у нашу громаду великий смуток і невгамовний біль. У суботу, 14 жовтня, южноукраїнці проводжали на вічний спочинок полеглого воїна Валерія Андроннікова. Йому назавжди залишиться 43 роки.

Церемонія прощання розпочалася на головній площі міста, а продовжилася в селі Іванівка, де останні роки мешкав Валерій Андронніков.

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Валерій народився та виріс у Херсоні. Там закінчив професійний ліцей, здобув професію електрозварювальника. Пройшов військову строкову службу, під час якої довелося брати участь у бойових діях на території інших держав. За це був відзначений нагородами.

У 2020 році родина Андроннікових переїхала на батьківщину дружини в село Іванівка Южноукраїнської громади. З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну Валерій Сергійович записався до територіальної оборони Іванівського старостинського округу. З 15 березня 2023 року він захищав нашу державу у лавах Збройних Сил України.

Життя командира 1-го розвідувального відділення 2-го розвідувального взводу розвідувальної роти, старшого сержанта Валерія Андроннікова обірвалося 7 жовтня в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

Без сина лишилися батьки, без старшого брата – брати, які зараз у ЗСУ, сестри, дружина та син Нікіта.

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко ​

Автор: Анна Бойко ​

Зі словами співчуття до рідних і близьких воїна звернулися заступник міського голови Сергій Горностай, начальник першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки підполковник Євген Левченко та побратим на позивний Циган.

Автор: Анна Бойко ​

- За цей проміжок часу, що Валерій пробув з нами, він довів, що вартий того, щоб його пам’ятали. Вже було сказано в якому підрозділі він проходив службу, більшість, хто орієнтується, розуміє специфіку даного підрозділу, а також покладених задач на цей підрозділ. Валера жодного разу не спасував. Своїм прикладом він надихав інших. Максимально все, що знав і вмів передавав побратимам. Він був вірний присязі та країні. Завжди пам’ятав про сім’ю. Ми повинні його пам’ятати, тому що я думаю найгірше – це бути забутим, – сказав бойовий товариш загиблого.

У пам'ять про загиблого Героя було оголошено хвилину мовчання. Южноукраїнці провели в останню путь Героя-земляка, стоячи на колінах, схиливши голови в скорботі.

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко ​

Автор: Анна Бойко ​

Автор: Анна Бойко ​

Автор: Анна Бойко ​

Автор: Анна Бойко ​

Автор: Анна Бойко ​

Автор: Анна Бойко ​

Автор: Анна Бойко ​

Після прощання з усіма військовими почестями та покладанням квітів до труни, траурна церемонія продовжилася в селі Іванівка. Поховали Валерія на Алеї Слави сільського кладовища.

Автор: фото із сайту ЮМР

Автор: фото із сайту ЮМР

Автор: фото із сайту ЮМР

Автор: фото із сайту ЮМР

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися