Три роки Марина Дума працює кранівницею на Південноукраїнській АЕС, поєднуючи роботу з волонтерством. У щорічному конкурсі професійної майстерності молодих працівників станції, який відбувся 21 серпня на ПАЕС, вона стала кращою за професією у своїй галузі. Машиністи крана демонстрували свої знання та вміння у двох етапах: теоретичному та практичному. У підсумку саме Марина набрала найбільшу кількість балів та перемогла колег-чоловіків.

До того, як влаштуватися кранівницею, Марина чотири роки працювала у б’юті-сфері – майстринею з нарощування вій. Потім зрозуміла, що їй, як матері двох діток, яких вона виховує сама, необхідна впевненість у завтрашньому дні та соціальний пакет, який мають працівники-атомники. Тому почала шукати для себе нову професію, з якою можна було б працювати на АЕС.

З дитинства Марина була активісткою та відмінницею. У шість років залишилася без батька, а мама постійно наголошувала, що допомагати їй нікому, тому повинна розраховувати сама на себе. Опинившись у складних життєвих обставинах, проявила міцний характер. А згодом обрала складну та небезпечну, проте з гідною оплатою, професію кранівниці.

BGImage

BGImage

​ А ще Марина є членкинею молодіжної профспілкової організації Південноукраїнської АЕС ​

Було трішки лячно, але я подумала, якщо інші працюють, то і я зможу. Зараз розумію, що це було краще рішення, тому що робота дуже цікава, мені подобається.

BG

Влаштуватися на обрану роботу виявилося не так просто. Спочатку Марина пройшла курси в Миколаєві та отримала посвідчення кранівниці, потім пройшла практику на одному з підприємств Южноукраїнська. І тільки тоді, майже через рік, її прийняли на роботу. Машиністкою крану на Південноукраїнській АЕС Марина працює з листопада 2020 року. На висоті з 15 до 26 метрів вона переміщує багатотонні вантажі.

Звичайно, робота у нас вся відповідальна. Коли переносиш стратегічно важливий і дефіцитний вантаж, аналогів якого в Україні немає, тоді дуже хвилюєшся. Наприклад, нещодавно переносила деталі, пов’язані з ротором, які є частинами генератора.

Щоб уникнути небезпечних моментів, кранівниця має бути постійно сконцентрована. Потрібно уважно стежити за вантажем, гаком та стропами, за тим, щоб під час руху механізму внизу нікого не було. Траплялися випадки, коли кран з підвішеним вантажем раптово зупинявся. Тоді несправності усували спеціалізовані ремонтні бригади: у кожного свої обов’язки та своя група доступів з електробезпеки.

- Якщо робити все правильно, як в інструкції, то небезпеки ніякої не буде. Моя – залежить, насамперед, від мене. Так у нас роблять усі! У машинному залі можу пропрацювати всю робочу зміну з 8 до 17, а в спецкорпусі є правило: роботу потрібно виконувати якісно, але швидше, ніж зазвичай. Це для того, щоб не отримати радіаційного опромінення. Навіть якщо до наступного завантаження буде пів години, йдемо з крана, бо це наша безпека.

Впевнено і відповідально Марина виконує свою роботу в цеху з ремонту вантажопідіймальних механізмів і загальностанційного обладнання ЕРП. Успішно маневрує вантажем, демонструючи технічну майстерність. Тому невипадковою є нещодавня перемога у конкурсі серед молодих працівників підприємства за звання кращого машиніста крана. За першість Марина змагалася з трьома чоловіками. Наступним етапом конкурсу буде участь у галузевому змаганні НАЕК «Енергоатом», який відбуватиметься у жовтні цього року на Рівненській АЕС.

Аби розвиватися і будувати свою подальшу кар’єру, Марина Дума нині навчається на інженерно-економічному факультеті Національного університету кораблебудування ім. Адмірала Макарова.

- У нашому цеху можна дорости до шостого розряду. Не дуже легко, але це можливо. Потім вже можна спробувати йти на майстра цеху або в інший цех, тобто перспектива є. Усе залежить від бажання людини, просто так не прийдуть і не запропонують. Треба працювати та добиватися поставлених цілей.

Дізнаючись, ким працює Марина, люди іноді дивуються. При першому спілкуванні багато хто вважає, що скоріше їй пасує «перекладати папірці» у ролі секретарки.

BG Image

«Коли запитують, ким працюю, я міркую: казати чи ні. Коли кажу, що кранівницею, у відповідь часто чую: «Та ладно». Реакція цікава. Я просто не розумію цього дивування, воно позитивне чи негативне?»

Пані Марина також приділяє багато часу волонтерству. Її історія благодійництва розпочалася ще у 2016 році. Тоді, під час другої вагітності, на черговому УЗД ще ненародженому сину поставили діагноз – гіперехогенний фокус (ГЕФ). Тільки на 36 тижні серце малюка почало нормально розвиватися. Наразі з сином все добре. Цьогоріч він пішов у перший клас.

BG Image

Мамині мотиватори: 14-річна Настя та 7-річний Рома

Після того випадку жінка почала шукати благодійні фонди, щоб допомагати діткам з вадами серця. Зміст її громадської роботи полягає в проведенні лотерей, зборі коштів та поширенні інформації в соцмережах. Через пів року Марина стала кураторкою декількох фондів Миколаївської області, які опікувалися дітьми з вадами серця.

Одразу після повномасштабного вторгнення Марина з групою однодумців та однодумиць почала допомагати захисникам і захисницям України.

«Волонтерство – це моя стихія», каже вона. Знайти, купити, зібрати, відправити – в цьому досвід уже був. На початку повномасштабної війни дуже допомагали люди, з якими Марина співпрацювала з 2016 року. Тоді їм вдалося замовити з-за кордону ліки для щитоподібної залози. У той час на них був дефіцит, й активісти їх безплатно роздавали нужденним. Спочатку збирали допомогу в Южноукраїнську й відправляли посилки Новою поштою, та й військовослужбовці самостійно приїздили завантажуватися.

Наразі злагоджена команда благодійників та благодійниць під назвою «Смаколики для Соколиків» самотужки возить усі необхідні для ЗСУ речі. Їздять великою автівкою на Херсонський, Донецький, Запорізький напрямки, навіть на передову.

До своєї роботи я завжди ставлюся відповідально. І не важливо, чи це нарощування вій, волонтерство чи робота на крані. Я розумію, що хочу для своїх дітей гарного майбутнього, тому працюю, не покладаючи рук.

Її вміння поєднувати свою нелегку працю з турботою про інших надихає долати бар’єри та доводити, що жінки можуть досягти успіху в будь-якій сфері, яку вони для себе оберуть.

Матеріал створено за підтримки Волинського пресклубу

Читайте також: «Смаколики для Соколиків» смачно нагодували южноукраїнців та зібрали 32 тис. грн для ЗСУ
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися