У день 28 жовтня, коли в 1944 році загарбника вигнали з української землі, южноукраїнські ветерани згадали події Другої світової та вшанували пам'ять загиблих

Автор: Лариса Мініна

-Ми не святкуємо, а лише згадуємо цю дату, тому що зараз переживаємо таку ж саму війну. Наша ненька Україна страждає від окупантів. Зараз ми також сподіваємося на нашу перемогу, - наголосила екскурсовод музею Наталя Герус-Бахтіна під час заходу, присвяченому визволенню України від нацистських окупантів. Вона навела цікаві дані про історичні події.

Автор: Лариса Мініна

Автор: Лариса Мініна

Перший український населений пункт визволено 18 грудня 1942 року. Це село Півнівка Міловського району Луганської області.

Столицю України Сталін вимагав визволити до річниці Жовтневої революції. Десантування на правий берег Дніпра пройшло не досить вдало. Раптовість була втрачена. Генштаб вважав, що за таких обставин навряд чи можна розраховувати на успіх наступу. Сталін сказав: «Ще не спробувавши наступати по-справжньому, а вже відмовляєтесь! Треба здійснювати прорив з наявного плацдарму». Наступ розпочали, і на світанку 6 листопада Київ було взято, але ціною величезнитх втрат. Лише в районі Букрина загинуло 40 тис бійців. За подвиги, здійснені в ході битви за Дніпро 2 438 воїнів отримали звання Героя Радянського Союзу, це 20 % від усіх, хто одержував це звання у період війни.

Форсування Дніпра і взяття Києва зіпсувало плани Гітлера стабілізувати лінію фронту, створити неприступний східний вал і перейти до затяжної позиційної війни. Саме тому бітва за Дніпро стала завершенням корінного перелому в Другої світовій війні.

25 березня 1944 р на 1009 день війни війська 2 Українського фронту вийшли на державний кордон з Румунією. 28 жовтня 1944 війська 4 Українського фронту вибили ворога із Закарпаття.

Автор: Лариса Мініна

На зустрічі до слова запросили сина партизана, голову міської ветеранської організації, почесного ветерана Вячеслава Громенко. Він провів історичні паралелі між повномасштабною війною з рф 2022 року і подіями Другої світової.

- Як і зараз, то була війна всього народу: тил, фронт, підпільники і партизани разом здобували перемогу. Коли ми народились, нас називали діти війни. Потім – останніми свідками війни. Ніхто не гадав, що ті страшні події можуть повторитися, - зазначив Вячеслав Громенко.

Автор: Лариса Мініна

Присутні подивилися відео про визволенні та відновлення України та ролік про южноукраїнських дітей та ветеранів.

Автор: Лариса Мініна

Після зустрічі активісти ветеранського руху на меморіалі поклали квіти в пам'ять загиблих воїнів під час 2 Світової війни.

Автор: Лариса Мініна

Автор: Лариса Мініна

Автор: Лариса Мініна

Автор: Лариса Мініна

Автор: Лариса Мініна

Автор: Лариса Мініна

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися