Багато наших співвітчизників через війну опинилися в інших країнах. Для більшості українців розлука з домом, рідними й різке занурення в новий уклад життя вилилися у важкий період адаптації. З часом сприйняття чужих реалій стало звичніше. Більш того, оговтавшись від першого шоку, біженці стали оцінювати звичаї та традиції інших народів і приглядатися: а що варто привезти з собою з заморських країв? Та мова зараз піде не про матеріальні речі, а про цінності та деякі корисні звички європейців.

Українці насправді далекі від того, щоб ідеалізовувати Європу. Багато що вони бачать кращим у нас. Ми хазяйновиті, акуратні, у нас одна з найсмачніших кухонь у світі. Хай вже вибачають поляки, але хіба те, що вони називають борщем, борщ? І перелік наших безсумнівних чеснот можна довго продовжувати. Та, як казав класик, «і чужому научайтесь».

Сміття - це серйозно

Такий вигляд мають вулиці в окремі дніТакий вигляд мають вулиці в окремі дні

Одне з перших, що впадає в очі українцям - це повсюдне сортування сміття. У різних країнах цей процес влаштовано по-різному. Наприклад, у Швеції в кожному дворі багатоповерхівки облаштовані господарські приміщення, де розташовані контейнери для сортування. Будівля зачиняється на замок, а ключ мають мешканці прилеглих будинків. Цікаво, що, як правило, той же самий ключ підходить і до інших господарських приміщень, таких от як підвал, кімната для зберігання велосипедів, щитова тощо.

А от у Бельгії люди збирають сміття в мішки різного кольору і декілька разів на тиждень, відповідно до розкладу їх вулиці, виставляють біля будинку. Раненько проїжджає сміттєвоз і забирає пакети. Завдяки різним кольорам, працівники знають, в який контейнер їх відправляти. Бельгійці дуже уважно ставляться до цього процесу, адже якщо покласти, наприклад, папір у синій, а не коричневий мішок, то можна отримати немаленький штраф.

Ще такий момент: сміттєві пакети екологічні й доволі дорогі, тож бельгієць ніколи не винесе пакет, де будуть метлятися два яблучні недогризки. Тут із дитинства навчають економити ресурси, навіть такі, як сміттєві пакети. Батьки терпляче показують, як треба складати пакування з-під молока, а як вчиняти з пластиковими пляшками, щоби вони займали менше місця у смітнику.

Дехто виставляє сміття в невеличких мобільних контейнерах
Смітник для пластику й паперу
Різні не лише сміттєві пакети, а й смітники

Спочатку це все може здаватися зайвими «заморочками», але насправді сортування сміття дуже швидко входить у звичку. Як розповіла мені українка Алла, що деякий час мешкала в Ірландії, а потім повернулася на Батьківщину, вона тепер сортує сміття і вдома.

Кожного разу, коли доводиться тут викидати, наприклад, скло в органічні відходити, мені неприємно. Я відчуваю, що вчиняю неправильно, поводжуся безвідповідально, - зазначає Алла.

Ставлення до домашніх тварин

Сортування сміття, економія природних ресурсів, а також поводження з тваринами, - це все прояви дбайливого ставлення до навколишнього середовища. Екологічне виховання є чи не провідним у західних школах. Живи сам і дай жити іншим, - так можна охарактеризувати філософію європейця. Хочеш завести тварину? Будь ласка, але це все дорого стане любителю котиків або собачок. На чотирилапих вихованців у багатьох країнах Європи передбачається податок, обслуговування у ветклініках не дешеве, а штрафи за погане поводження з домашнім улюбленцем і поготів. Тож людина «сто разів» має подумати перед тим, як завести собі цуцика або кошеня. Та вже коли наважиться, то це буде виважене, а не спонтанне рішення.

Українці, що повернулися додому, розповідали, як дико їм бачити нещасних тварин на вулицях наших міст, бо відвикли за кордоном від цього видовища.

Звісно, що проблема безхатніх собак та кішок, як і сортування сміття - це питання не лише звичок. Для позитивного розв’язання цих завдань потрібні зусилля як пересічних громадян, так і влади: побудова заводів з перероблення сміття, масова стерилізація тварин тощо.

Велосипедист - особа привілейована

Деінде може не бути пішохідного тротуару, але про велосипедиста в Європі подбають обов’язково. Велосипеду тут кожен вік підвладний. Діти їздять на ньому до школи, дорослі – на роботу, а пенсіонери полюбляють велопрогулянки.

Велосипеди в Європі усюди

Якщо сталося неймовірне, й у тебе немає велосипеда, то, наприклад, у Бельгії його можна взяти напрокат на рік за символічну плату. До того ж європейці охоче віддають іншим свої старі вели.

В містах облаштовані стоянки для велосипедів

Німці взагалі не могли збагнути, як українцям жити без залізного коня, й улаштували програму, за якою наші співвітчизники отримують його безкоштовно.

Таким чином у багатьох європейських країнах все нібито спонукає до їзди на велосипедах. Тож чимало українців за ці місяці перейняли нову корисну звичку.

Європейці – поліглоти

Знати англійську, навіть якщо ти живеш у країні, що не належить до англосаксонського світу, є цілком нормальним явищем у ЄС. Такий результат не досягається шляхом щоденних шкільних уроків. Річ у тому, що в багатьох країнах англомовні передачі, мультфільми та фільми не перекладають. Це стосується як телебачення, так і кінотеатрів. Таким чином діти змалечку вчаться сприймати іноземну мову.

Часто-густо європейці не обмежуються лише англійською. Знанню декількох мов сприяє відкритість кордонів. Для пересічного мешканця нормально на вікенд злітати на море в Іспанію, а на довгі вихідні з’їздити помилуватися горами Швейцарії. Буває, що людина живе та працює в різних країнах. Правда, така мобільність більше притаманна заможним країнам. І тут можна відстежити закономірність: чим благополучніша країна, тим більше мов знають її мешканці.

Українці, опинившись у таких багатомовних спільнотах, заходилися й собі вивчати мови. Як розповів мені Домінік – викладач одних з численних безкоштовних мовних курсів, українці швидко вчаться. Раніше він працював із вихідцями з Африки та Сирії, для яких першою проблемою було незнання латинського алфавіту, а в українців із цим все гаразд. Та головною причиною успішності наших краян вчитель іноземних мов вважає вмотивованість. Українці прагнуть спілкуватися з місцевими, коли ті ж самі сирійці не квапляться інтегруватися, надають перевагу спілкуванню між собою.

- Я записалася на англійську, нідерландську та французьку, - каже сум’янка Ірина. - А що? Чим ми гірші за них? Моя «хост фемелі» (родина, де живе українка) більш-менш знає чотири мови. Та ми не дурніші за них - це точно!

Українці вперто не бажають, щоби за кордоном їх сприймали як нижчих за себе. Вони відчувають себе рівними серед рівних, тому активно інтегруються й навчаються, щоби, зокрема, мати можливість отримати достойну роботу.

Багато хто з наших співвітчизників оцінив перевагу знання мов і планує продовжити мовне навчання після повернення на Батьківщину.

Ми торкнулися невеликої кількості корисних речей, з якими ознайомилися мільйони українських переселенців за кордоном. Наші земляки, що обов’язково повернуться у свої рідні місця, збагатять Батьківщину новим досвідом і знаннями. А поки вони знайомлять європейців із нашими українськими цінностями та традиціями. Але це вже інша історія…

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися