Село Богданівка та місто енергетиків розташовані на різних берегах Південного Буга, але це не заважає селянам та городянам разом працювати на перемогу.

Активні та патріотичні богданівці збирають смачні посилочки для військових з домашними смаколиками, печуть хліб та щотижня відвозять продукти до волонтерського центру ГО «Южноукраїнці разом із ЗСУ». Звідти продовольчий вантаж передають за призначенням «куди треба».

Автор: Лариса Мініна

Традицію розпочали ще з квітня, а саме з Великдня, коли напередодні свята вперше з того берега привезли для військових пасочки та пиріжки.

Автор: Лариса Мініна

До доброї справи приєднаються і пенсіонери, і молодь. Цього четверга коробки та паляниці з Богданівки до Южноукраїнська супроводжували Любов Захарівна та Світлана.

Автор: Лариса Мініна

За рулем був Олександр Іванович.

Автор: Лариса Мініна

Привезли 15 великих хлібин, декілька упаковок пітної води та велику кількість пакетів, коробочок з печивом, рогаликами, коржиками. Там же були два державні прапори, пошиті жіночими руками та малюнки військовим від дітей із зворушливими написами.

Автор: Лариса Мініна

Автор: Лариса Мініна

У волонтерському центрі богданівчан зустрічали активістки южноукраїнського волонтерського руху Тетяна Сорокодум та Валентина Богомазова.

Автор: Лариса Мініна

  • Кожен четвер ми печемо хліб у домашній сільській печі, - розповіла Любов Захарівна. - І люди в середу у вечорі зносять хто рогалики, хто булочки. Хто що може. Хто дає гроші на воду. Того разу в нас було багато овочів: і морква, і буряк, і помідори. Зараз випічка, вода. Ще щось є в кульках, але я не знаю, що. Люди приносять, а ми пакуємо, привозимо сюди. Кожного разу, хто що може, то й несе.

Автор: Лариса Мініна

Скільки таких небайдужих людей мешкає в Богданівці, волонтери назвати не наважилися: боялися, що когось запам’ятають, бо їх багато.

Автор: Лариса Мініна

  • Вожу через раз, - пояснює Олександр Іванович. - В нас ще один є водій: Олександр Миколайович. Ми по сусідству живемо. Один четвер я, другий четвер – він. У кого що велике, то ми поїхали до дому та забрали, хто маленьке приготував – самі прискакали. Тай і курсуємо. Коли люди зберуться на хуторку, ми приїхали, загрузили і поїхали. Бо їм далеко, кілометри півтора-два.

Автор: Лариса Мініна

Чи є ще добродії, які регулярно поставляють продукти та їжу для військових до волонтерського центру? Так, каже Тетяна Сорокодум, бо ми всі єдине ціле!

  • Це і третій садочок, і гімназія. Варять перше, друге, печуть пиріжки кожного дня, крім вихідних. Відправляємо все відразу на передок, тому що там проблеми з водою, з дровами. А в нас є термоси, бідони в чому транспортувати. Возимо борщ зелений і червоний, і харчо, а ще картоплю, ікру овочеву, кабачки жарені, маринуємо огірки, робимо аджику. Тушкованку теж до нас привозять. Ми скидаємось на банки, на кришки, на м’ясо, сіль. Ми єдине ціле. Оксана – це амуніція, потреби військових. Тут аптека. Їжа. В нас взаємодія. Ми їм – вони нам.

Автор: Лариса Мініна

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися