Сьогодні, 11 квітня, Южноукраїнська громада зі сльозами на очах, стоячи на колінах, провела в останню земну дорогу полеглого воїна Валерія Ткачука, який воював на Херсонщині. Тепер йому назавжди 38 років.

Автор: Анна Бойко

Валерій народився 14 серпня 1985 р. на Далекому Сході. Ще у дитинстві він разом з батьками переїхав до України у Семенівку, що на Первомайщині. Після закінчення Семенівської школи навчався у Миколаївському професійному технічному училищі на зварювальника. Працював у приватному підприємстві в столиці нашої держави.

Анна Бойко
Анна Бойко
Анна Бойко

На військову службу Валерій Ткачук був призваний 20 травня 2023 р. Навідник десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А2613, матрос Валерій Ткачук, зі слів побратимів, загинув 15 листопада 2023 р. під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кринки Херсонської області. Лише в кінці березня 2024 р., майже через п’ять місяців, тіло Валерія вдалося забрати з поля бою, а 2 квітня за результатами ДНК встановити особу.

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Без люблячого чоловіка лишилася дружина, без турботливого батька син Євген та донька Олександра.

Зі словами співчуття до рідних Валерія звернулися перший заступник міського голови Микола Покрова та начальник першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Вадим Нечай.

Автор: Анна Бойко

На церемонію прощання з квітами прийшли родичі, друзі, знайомі, військовослужбовці та вдячні земляки. Вони несли їх зі сльозами на очах до домовини Валерія. Державний прапор України, яким була обгорнута труна, передали дружині загиблого. До місця вічного спокою Героя провели стоячи на колінах.

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Автор: Анна Бойко

Свій останній спочинок Валерій Ткачук знайшов на Алеї Слави Костянтинівського кладовища.

Автор: Анна Бойко

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися